✅ ПОВЕДІНКОВІ РЕАКЦІЇ ДІТЕЙ ІЗ ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ
Війна, яка триває в нашій країні – це, безумовно, травматична подія для нашої психіки.
Це шокуючий, страшний чи небезпечний досвід, який впливає на нас емоційно та фізично.
Травматичний стрес – НОРМАЛЬНА реакція на НЕНОРМАЛЬНІ обставини.
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) виникає як відкладена та/або затяжна реакція на стресову подію чи ситуацію (короткочасну або тривалу) надзвичайно загрозливого чи катастрофічного характеру.
?ОЗНАКИ ТА СИМПТОМИ ПТСР У ДІТЕЙ (за даними Американського національного центру з ПТСР)
? Діти молодшого віку (1-6 років)
– Безсилля і пасивність, відсутність звичайних реакцій.
– Генералізований страх (інтенсивніший ніж раніше страх, наприклад, темряви, монстрів, залишатися на самоті).
– Підвищена збудливість і незібраність.
– Пізнавальна плутанина (дитина плутається в подіях, фактах, інформації).
– Складність говорити про цю подію.
– Складність визначати почуття.
– Нічні кошмари, інші порушення сну.
– Страх розставання і «чіпляння» за близьку людину.
– Регресивні симптоми (наприклад повернення нічного нетримання сечі, втрата мови, рухових навичок).
– Нездатність збагнути смерть як неминучість.
– Тривога з приводу смерті.
– Соматичні симптоми (болі в животі, головні болі тощо).
– Підсилена реакція на гучні звуки.
– «Заморожування» (раптова нерухомість).
– Метушливість, нехарактерний плач.
– Уникання або тривога у відповідь на конкретні стимули, специфічно пов’язані з травмою, включаючи бачене і фізичні відчуття.
? Діти молодшого та середнього шкільного віку (6-11 років)
– Почуття відповідальності та провини.
– Повторювана травматична гра.
– Відчуття тривоги при згадках про подію.
– Нічні кошмари, інші порушення сну.
– Стурбованість з приводу безпеки, думки про загрозу.
– Агресивна поведінка, спалахи гніву.
– Страх почуття болю, травми.
– Пильна увага до тривоги батьків.
– Ухиляння від школи.
– Тривога/турбота про інших.
– Поведінкові, емоційні, особистісні зміни.
– Соматичні симптоми (скарги на тілесні болі).
– Очевидні тривоги/страх.
– Схильність до усамітнення.
– Конкретні пов’язані з травмою страхи, загальні страхи.
– Віковий регрес (поводиться як молодша дитина).
– Тривога розлуки.
– Втрата інтересу до діяльності.
– Плутанина думок, недостатнє розуміння травматичних подій.
– Відсутність чіткого розуміння явища смерті, причини «поганих» подій.
– Прогалини в нестачі розуміння заповнюються «магічними» поясненнями.
– Втрата здатності до концентрації уваги, зниження успішності.
– Дивна або незвичайна поведінка.
?? Підлітки (12-18 років)
– Егоїстичність.
– Небезпечна для життя поведінка.
– Бунт удома або в школі.
– Різкі зміни у стосунках.
– Депресія, уникнення спілкування.
– Зниження успішності в школі.
– Спроба віддалиться і захиститься від почуттів сорому, провини, приниження.
– Надмірна активність з іншими людьми чи відсторонення від інших з метою врегулювання внутрішнього конфлікту.
– Схильність до переживання нещасних випадків.
– Бажання помсти, активність, пов’язана з відповіддю на травму.
– Порушення сну і харчування, нічні кошмари.
⚡️ Реакція дітей на травму залежить від реакції дорослих на травму.
⁉️ Як батьки можуть допомогти дітям?
? Дбати про свій емоційний стан.
? Приділяти дитині більше уваги.
?Дозволяти дітям сумувати або плакати, переживати почуття через ігри, малюнки, розповіді.
?Обмежувати перегляд новин про війну.
?Дозволяти спати з увімкненим світлом або спати у кімнаті з дорослими (на короткий час).
?Намагатися зберігати звичний розпорядок (або створити новий).
?Допомагати дітям відчувати контроль (дозволяти їм самостійно приймати рішення, наприклад, вибирати їжу чи одяг).
? Якщо через місяць дитина все ще не може виконувати звичні їй активності, звернутися до психолога.
? Якщо з’являються нові поведінкові або емоційні проблеми, звернутися до лікаря.
?? РАЗОМ МИ ПЕРЕМОЖЕМО! ??