Рівненської міської ради
І в Рівному її знайти так просто.
Стоїть серед каштанів, лип.
Це наша рідна третя школа!
Всі з радістю до неї йдуть,
У храм життя, науки і освіти,
Де кращі вчителі, як ті садівники,
Ростять дітей, немов плекають квіти.
В шкільній родині творимо життя,
Всі разом – діти, вчителі з батьками!
Бо школа – другий дім,
І всім комфортно в нім!
Де рівні всі – дорослі й діти.
Рівненська державна загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3- найстаріший навчальний заклад нашого міста. Вона має не тільки багате минуле, творче сучасне, а й широкі перспективи розвитку у майбутнє. Впевненість у завтрашньому дні ґрунтується на високому професіоналізмі вчительського колективу, на багаторічних традиціях, сучасних методиках виховання, тісній співпраці з випускниками, батьками.
Школа була збудована міською управою на початку ХХ ст. (1907 р.) в передмісті “Америка” (сучасний район пивзаводу).
В липні 1912 року Рівненська міська Дума надала цей будинок для чотирьохкласного міського училища.
В 1914 році в цьому приміщенні перебувало двокласне вище початкове училище, а з 1917 року діяла Перша вища початкова школа, навчання в якій, вперше в Рівному, велося українською мовою. Це нововведення було пов’язане зі спробами Центральної Ради утвердити статус української мови як державної.
Рівненська початкова школа діяла і в часи Української держави, проголошеної гетьманом Павлом Скоропадським (1918 р.), і в період Директорії (1919 р.).Не закрила її і польська влада. В березні 1921 року, підписуючи умови Ризького мирного договору, польська держава обіцяла враховувати інтереси різних національностей. Українську школу в Рівному вона взяла на своє утримання. Офіційна назва її на початку 20-х років (листопад 1922-1926 рр.) була такою: публічна 7-класова школа №1 м. Рівне.
Діяльність школи в 20-ті роки пов’язана з іменем Якова Федоровича Бичківського. Уродженець Рівненщини, син священника, випускник Варшавського університету, розпочав свою педагогічну діяльність в нашому місті ще в 1918 р. вчителем української мови та літератури в Рівненській жіночій гімназії. Проте незабаром міська польська влада її закрила, відкривши в її стінах свою державну (панствову) гімназію. А Бичківському було запропоновано стати директором загальноосвітньої (повшехної) школи.
Життєвий шлях Якова Бичківського обірвався дуже трагічно. Він був заарештований взимку 1940 р. і розстріляний разом з іншими директорами навчальних закладів міста в Дубенській в’язниці при відступі радянських військ у червні 1941р.
У 1923 р. вулицю Олександрівську, на якій знаходилась сучасна ЗОШ №3, була перейменована на честь відомого польського письменника Генріха Сенкевича. Багато випускників української школи, що вчилися тут, з часом продовжили навчання в Рівненській українській приватній гімназії. Місцева польська влада не була зацікавлена витрачати кошти на українські школи, і на початку 30-х років колишня “семикласівка” влилася в систему польських загальноосвітніх шкіл і волею влади була перетворена на повшехну (загальноосвітню) ім. Г.Сенкевича, де викладання велося вже польською мовою. Школа була двоповерховою. У ній навчалися хлопчики і дівчатка.В 30-ті роки директором школи була Антоніна Гермашевська. Разом з нею працювали такі вчителі: історії — п.Динаховська, географії — п. Крюповна, класний керівник — п. Ковальчук. Закон Божий для православних вів протоієрей Михайло Носаль, для католиків — ксьондз Анатолій Хоміцький.
Після визволення м.Рівного від німецько-фашистських загарбників у 1944 році школа знову відкрила свої двері для учнів.
Перший випуск десятикласників відбувся в 1947 році.
З того часу і до сьогодні наша школа вивела на широку життєву дорогу понад 7000 випускників.Провівши дослідницьку роботу, учні встановили, що за останні 65 років 164 учні школи нагороджені золотими та срібними медалями, а 219 — отримали похвальні листи за високі досягнення у навчанні.Велике значення для успішного функціонування закладу має особистість його директора. За 105-річне існування ЗОШ №3 їх було 14.
- Нажаль, ми не змогли зібрати повної інформації про всіх директорів школи, лише знаємо прізвища деяких з них, а саме:
- Яків Федорович Бичківський (20-ті роки);
- Антоніна Гермашевська (30-ті роки);
- Гродицький Микола Якович (лютий – квітень 1944р.);
- Данциг Мартин Янович (квітень – серпень 1944р.);
- Чуйков Дмитро П. (серпень 1944р.);
- Брижань Іван Дмитрович (серпень 1945р. – січень1946р.);
- Боровик Йосип С. (січень — серпень1946р.);
- Нікулін Веніамін Йосипович (серпень 1946-1951р.);
- Михайленко Афанасій Іванович (1951-1957рр.);
- Сафонов Геннадій Пилипович (1957-1974рр.);
- Пермяков Віталій Семенович (1974-1991рр.
- Мацелюх Анатолій Васильович (1991-1996р.)
- Панасюк Марія Михайлівна (1996-2005рр.);
- Тимощук Ольга Захарівна (2005 р. – ).
Бичківський Я. Ф
Боровик Й.С.
Михайленко А.І.
Пермяков В.С.
Сафонов Г. П.
Мацелюх А.В.
Панасюк М.М.
Тимощук О.З.
Найважче було тим директорам, які керували школою в післявоєнний період, коли не вистачало найнеобхіднішого — зошитів, підручників, але заслуга їх полягає в тому, що вони згуртували навколо себе колектив професіоналів-однодумців і подарували учням не тільки знання, а й оточили їх любов’ю і турботою.
Особливо треба відмітити досягнення учнів та вчителів третьої “гвардійської” за той період, коли директором школи був призначений Віталій Семенович Пермяков (1974-1991рр.).
Новації, які запропонував директор-новатор (п’ятиденки, скорочені уроки, вибір екзаменаційних дисциплін за бажанням учня), стали кроком до творчого оновлення навчально-виховних процесів не тільки в місті, а й у державі.
“Моя сміливість частенько йде в розріз циркулярам міськвно, що, безперечно, гальмує масовий процес оновлення школи, хоча уваги на нього було так багато витрачено на з’їзді освітян”,- говорив В.С.Пермяков.
В переконаннях директора простежується не лише прагматичне бачення майбутнього школи, але й усвідомлення простої істини: суспільство починається зі школи.
Багато видатних педагогів з того часу створювали велич третьої школи.
Шишковська Ніна Федорівна та Бурлакова Ніна Семенівна стали делегатами Всесоюзного з’їзду вчителів. А Бурлаковій Н.С. було вручено медаль “За трудовую доблесть”.
Занесено до книги пошани міськвно:
- Сахно О.О.
- Бранденбург Н.О.
Нагороджені медаллю “ За трудовое отличие”:
- Савченко Дарія Олексіївна — вчитель української мови та літератури
- Грифко Леонід Моісейович — вчитель фізики.
Нагороджені медаллю “За доблестный труд”:
- Русая Ольга Костянтинівна — вчитель німецької мови, ЗДНВР школи;
- Шишковська Ніна Федорівна — вчитель початкових класів;
- Орєшкова Олександра Миколаївна — вчитель початкових класів;
- Бурлакова Ніна Семенівна — вчитель історії;
- Боброва Людмила Олександрівна — вчитель російської мови, ЗДВР школи.
У радянські часи школа жила активним життям: працював клуб інтернаціональної дружби, ляльковий театр, потужні піонерська та комсомольські організації. В 1976 р. піонерській дружині ім. Олега Кошового по підсумках соціалістичних змагань на честь ХХV з’їзду КПРС було присвоєно звання правофлангової, а комсомольська організація стала однією з кращих в місті. Для дозвілля учнів були створені гуртки ракетного моделювання, театральної майстерності, спортивні секції з вільної боротьби, легкої атлетики, фехтування тощо.
Протягом 1991-1996 рр., в період становлення школи в умовах незалежної України, директором був Мацелюх Анатолій Васильович.
В 1996-2005 рр. ЗОШ №3 очолювала Панасюк Марія Михайлівна. Вона вважала основним завданням своєї роботи подальшу розбудову школи.
З 2005 р. директором є Тимощук Ольга Захарівна, яка разом з педагогічним колективом продовжує кращі традиції школи. Відтоді школа зазнала якісних та структурних змін. Постійно йде впровадження інноваційних технологій навчання і виховання школярів.
У 2012 році наша школа відзначила свій 105-літній ювілей.
Учнівський контингент cучасної школи становить 423 учні. Середня наповненість класів становить 23 учні. Перші класи навчаються у першу зміну. Персонал складається з 43 вчителів та 11 чоловік обслуговуючого персоналу. Профільне навчання в старших класах здійснюється за гуманітарним напрямком. Керівництво здійснює адміністрація школи.
Матеріальна база для проведення навчально-виховного процесу досить потужна. 24 класні кімнати та навчальні кабінети, що мають естетичний вигляд та зі смаком оформлені, розміщені на двох поверхах.
До послуг вчителів та учнів 1 комплект-клас, в якому 10 робочих місць цілодобово підключені до мережі Іnternet.
Уроки трудового навчання проходять у обладнаних столярній, слюсарній майстернях та обслуговуючої праці.
Уроки фізичного виховання, спортивні секції проводяться у спортивній залі та на добре обладнаному спортивному майданчику, що містить різноманітні спортивні споруди та три поля для ігрових видів спорту: баскетболу, волейболу, футболу.
Учні отримують смачні гарячі обіди у шкільній їдальні.
Цікаво та змістовно відбуваються шкільні виховні заходи у великій актовій залі; організовуються вечори відпочинку та дискотеки для старшокласників з використанням сучасного звукопідсилювача та світлового обладнання.
Традиційними вже стали такі позашкільні та позакласні заходи: “Нумо, хлопці!”, вечір до Дня закоханих, конкурси художньої самодіяльності, конкурс строю та пісні “Червона калина”, КВК, тематичні вечори, свято “Крок до зірок”, вечір пам’яті “Афганістан болить у моїй душі”.
Школярі активні у суспільно-корисній праці: слідкують за чистотою класів, подвір’я. В школі працює учнівське самоврядування.
Кожного року учні школи стають переможцями, призерами міських та обласних змагань, предметних олімпіад, конкурсів, МАН.
Учні нашої школи традиційно є переможцями міського та обласного конкурсу української естрадної пісні “Веселий вулик”. В школі працюють справжній театр танцю “Арабеск”, спортивні секції, дозвіллевий клуб.
Значна робота педколективу по охопленню дітей навчанням, залученню їх до позакласної роботи, організація дозвілля школярів сприяє тому, що на обліку у кримінальній міліції у справах неповнолітніх учні школи відсутні.
Гордістю ЗОШ №3 є її випускники, які працюють в різних сферах суспільного життя і сприяють розвитку України та зміцненню її міжнародного авторитету. Серед них необхідно відмітити двічі Героя Радянського Союзу, льотчика-космонавта СРСР О. Г. Макарова, воїна-інтернаціоналіста Віктора Красильнікова, який посмертно був нагороджений орденом бойового Червоного прапора.
Відомими випускниками школи є :
- Щербак Ігор Григорович — професор Санкт-Петербурзького медичного університету ім. академіка Павлова, завідуючий кафедрою біологічної хімії.
- Кльонов Олексій — начальник рівненського обласного військового госпіталю.
- Гончаров Сергій — професор українського державного університету водного господарства та природокористування.
- Пшеюк Володимир — начальник управління житлово-комунального господарства Рівненської ОДА.
- Ліпський Віталій — заступник начальника управління сім’ї, молоді та спорту Рівненської ОДА.
Також наші випускники досягли великих успіхів у спорті. Зокрема,
- Суха Ольга — відома спортсменка, чемпіонка Європи по дзюдо.
- Пожеванов Валерій — чемпіон зі стрільби по рухомих мішенях з 1973-1978 рр.
Дружній вчительський та учнівський колектив прагне допомогти кожному учневі знайти свій шлях у житті, стати особистістю, активним громадянином своєї держави.
Колектив школи співпрацює з Міжнародною Лігою прав дітей та молоді, Центром правничих студій, Українською правничою фундацією, Радою міжнародних наукових дослідів та обмінів.
Ідеї громадянськості та демократії є основними наскрізними в житті школи, бо вчителі розуміють, що розбудовувати справді незалежну, суверенну, демократичну, правову, соціальну державу будемо ми!
В школі створений міський центр з громадянської освіти “Лідер”, члени якого співпрацюють з навчальними закладами багатьох країн Європи та США. Тренінги, зустрічі педагогів з провідними спеціалістами Міністерства освіти України, послами США та Англії, візит-відповідь партнерів США з учнями та вчителями нашої школи.
На досягнутому ми не зупиняємось, а впевнено крокуємо вперед!