6 КВІТНЯ СТАРТУЮТЬ ОНЛАЙН-УРОКИ ДЛЯ УЧНІВ 5-11 КЛАСІВ НА КАРАНТИНІ: ЧАС ТА ПРОГРАМА ЗАНЯТЬ, ДЕ ТА ЯК ПРИЄДНАТИСЯ ДО НАВЧАННЯ

В понеділок, 6 квітня, о 10:00 для учнів 5-11 класів з усієї країни стартує проєкт «Всеукраїнська школа онлайн» – уроки з 11 предметів, які за чітким розкладом транслюватимуть українські телеканали та YouTube-канал Міністерства освіти і науки. 

Проєкт став можливим завдяки спільним зусиллям Офісу Президента України, Міністерства освіти і науки України, Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, громадської спілки «Освіторія», а також 40 небайдужих педагогів, що зголосилися стати вчителями для усієї країни.

“Наше завдання як держави – забезпечити кожній дитині вільний доступ до знань”, – зазначив Президент України Володимир Зеленський.

Транслюватимуться уроки з: української мови, української літератури, історії України, всесвітньої історії, англійської мови, фізики, алгебри, геометрії, географії, хімії та біології.

ДЕТАЛЬНІШЕ

З 16.03.2020 року у Рівненській ЗОШ №3 розпочинається дистанційне навчання для здобувачів освіти.

Кожен класний керівник спільно з учителями-предметниками організовує групи у месенджері Viber з метою поширення завдань та теоретичного матеріалу з дисципліни.

Можливі індивідуальні консультації вчителів-предметників  у телефонному або онлайн-режимі за наперед узгодженим графіком.

Усі питання вирішувати з класним керівником та учителями-предметниками.

Гаряча лінія для з’ясування питань, які виникатимуть під час дистанційного освітнього процесу:

26-96-57 Директор школи Тимощук Ольга Захарівна

5-62-48 Сотнічук Лариса Іванівна, заступник директор школи з навчально виховної роботи

5-62-48 Волчецька Світлана Василівна, заступник директор школи з виховної роботи

Коронавірус, паніка і карантин. Як встояти психологічно

11 березня ВООЗ оголосила пандемію у зв’язку з поширенням коронавируса в світі.

В Україні, як і в багатьох інших країнах, ввели карантин.

Що робити, щоб допомогти собі пережити паніку?

Ось кілька порад:

1. Під час епідемії дотримуйтесь рекомендацій ВООЗ.

Знання про те, як правильно поводитися у критичній ситуації, знижує тривогу.

2. Намагайтеся не блокувати свої почуття.

Боятися – нормально, відчувати безсилля, сумувати – теж.

«Відключити почуття» означає перестати бути в контакті з собою. А це значить, рано чи пізно почуття дадуть про себе знати, тільки їхня сила може стати деструктивною.

Легалізація негативних емоцій знижує напругу, психіка перестає «викручуватися» від необхідності постійно тримати почуття під замком.

Що робити, якщо тривога зашкалює?

Поглинаючи велику кількість інформації, ми піддаємося так званій соціальній тривозі.

Завдяки інтернету і соцмережам, події, що відбуваються на іншому кінці планети, сприймаються так, ніби вони відбуваються у нас вдома. Така розмитість кордонів посилює занепокоєння і почуття незахищеності.

Справитися з ними допоможе елементарна інформаційна гігієна. Намагайтеся обмежити кількість інформації, яку ви споживаєте, зменшіть кількість часу, проведеного за читанням новин і в соцмережах.

Оберіть ті джерела інформації, яким довіряєте, і відправте у бан тих, хто розганяє паніку.

4. Знаходьте час тільки для себе і наповнюйте себе ресурсом.

Цей пункт особливо важливий для батьків, які перебувають на карантині з маленькими дітьми.

Турбота про тих, хто від нас залежить – складна фізична і емоційна робота, яка вимагає багато ресурсів. Якщо їх не поповнювати, ваш ресурс швидко вичерпається, і ви відчуєте емоційне вигорання.

Створіть свій власний щоденний ритуал – займіться тим, що приносить вам задоволення. Спорт, будь-які види творчості, прогулянки, просто відпочинок підійдуть.

Головне – щоб у цей час вас ніхто не чіпав і ви могли розслабитися на самоті.

5. Сон . Фізичні навантаження. Регулярна здорова їжа. Задоволення.

Всі ці речі здаються банальними, але допомагають справлятися навіть з сильними стресами.

Недостатній сон і погана його якість – один з головних супутників депресії. А безперервний (бажано не менше 8 годинний) сон піднімає настрій, зміцнює пам’ять і знижує больові відчуття.

«Вітаємо маленького призера»

Вітаємо Поляновського Всеволода який навчається у 1-А, нещодавно він отримав чудову нагороду в чемпіонаті школи карате з «ҐОДЗЮ-РЮ карате та кобудо». Щиро бажаємо нашому маленькому чемпіону подальших спортивних перемог!

Ми пишаємося маленьким нашим чемпіоном! Такі дітки своїм прикладом здатні надихати на великі справи!

«Мій день в Літературному музеї Уласа Самчука»

Мій день у рівненському Літературному музеї Уласа Самчука.
Маленька зустріч з великим хресним.
Літо 2014 року виявилося дуже спекотним. Рівне просто мліло від палючого сонця, гарячого асфальту і розпечених дахів. У такий час, у полудень, мріялося лише про якийсь блаженний затінок з порцією морозива або просто зі склянкою холодної води. «…З льодом, як у Бразилії !»- зауважила тітка Маргарита, вгадавши наші думки.
Ми не просто йшли, ми поспішали на дванадцяту годину до музею Уласа Самчука, бо на цей час його директор , симпатична блондинка пані Інна, призначила нам зустріч.
Ми — це моя мама,тітка Маргарита і я.
…Літо 1943 року. Окуповане гітлерівцями Рівне. Улас Самчук натхненно працює над черговим числом своєї газети «Волинь», яка є його головною зброєю в цей фатальний для України час. Як загострене лезо меча,звучать у передовій статті «За мужню дійсність» слова Уласа Самчука: «Розбудова України і організація українського народу – ось основні гасла нашого часу. Не якісь старі порахунки, нікчемне амбіціонерське розбиття,не групова зукукуріченість…І не отаманшина. А солідна,творча, будуюча і організовуюча праця. Праця всього народу,праця кожної творчої одиниці…»
Останніми днями дуже бракує його вірного заступника, помічника і побратима Романа Бжеського, який уже кілька днів затримується у мальовничому Кременці, місті юності самого Уласа. І ось, сьогодні, раптовий дзвінок від Романа. «Уласе, дорогий!У мене народилась донька. Так що незабаром хрестини і ми з дружиною Надею просимо тебе за кума!»
Події цих днів Улас Самчук опише пізніше у своїй книзі «На коні вороному», де поетично зазначить: «Причому названо її Маргаритою, ім’я, що його годі знайти у списках наших імен, і можна допускати, що тут не обійшлося без певних сугестій Геттевського «Фауста»…
…І ось ми заходимо в кімнату-музей Уласа Самчука, яка огорнула нас спокоєм і прохолодою, ніби сам дух Уласа вийшов зустріти через стільки літ свою похресницю, яку тоді у Кременці так ніжно тримав на руках до Христа, дівчинку, яка стала символом його братерського родичання з Романом Бжеським,з яким разом загартувались у несамовито тяжкій боротьбі за Україну проти більшовиків та фашистів.
Сьогодні моя тітка,Маргарита Андраде, уперше зустрілась зі своїм минулим і подальшою історією великого Уласа, яку, ніби відмотуючи назад кадри старої кінохроніки, відкривала нам директор музею пані Інна. Його доля – ще одна трагічна історія українського письменницького літопису. Але є в ній один безцінний факт – це те, що, як не намагались радянські «борзописці» очорнити творчість Уласа Самчука, навішуючи тавро і ярлики , її не вдалося і не вдасться знищити ніколи і нікому. Вона служитиме своєму народу вічно!
Час пролетів стрімко. За кілька днів моя тітонька повернулася у свою сонячну Бразилію, несучи в серці велику вдячність Україні за те, що тут, у Рівному, живе її власна історія, історія її сім’ї та історія її великого хресного батька, якого нащадки називають Гомером ХХ століття.
Ярина Швидків (9-Б кл.)

«Захоплива екскурсія»

28 січня класним керівником 3- А класу ЗОШ N-3 Татусь Н.Л було організовано спільно з ювенальною поліцією навчальну екскурсію.
Поліцейський автобус забрав школярів із навчального закладу та повіз до Рівненського зоологічного парку. У супроводі ювенальних поліцейських діти мали змогу не лише побувати на екскурсії, а й урізноманітнити її квестами, змаганнями на правову тематику.

Крім того, третьокласникам розповіли, як діяти, якщо загубився, правила безпеки при зустрічі з незнайомим людьми у під’їзді, ліфті тощо, а також про порядок дій, коли на вулиці чи в будь-де-інде виявили підозрілий предмет.

«Бій за Незалежність»

 29 січня 1918 року, українці стримали наступ ворога на Київ, проявивши жертовність і героїзм заради незалежності України.
Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який de-facto означав міжнародне визнання української незалежності.

Учні згадували сьогодні про ті страшні події минулого, разом з педагогом-організатором виготовляли наліпки пам‘ятки які роздавали дітям та вчителям. На перерві переглядали відеоматеріали до дня пам‘яті Героїв Крут.

Бібліотекарі з Бібліотека-філії N3 Рівненської ЦБС, розповіли учням 7 класів на історичній годині « Понад Крутами вічність у сурми сурмить» про трагічну сторінку історії.
До уваги присутніх була представлена презентація та документальні хроніки революційних змагань за українську державність.

«День Соборності України»

День Соборності — це нагадування про те, що сила нашої держави — в єдності українських земель. Учні 6-А класу разом з класним керівником Тимощук О. Ю. пригадали, як проходили ланцюги єдності в перші роки Незалежності України та написали лист-побажання для України.

Учні молодшої школи утворили живий ланцюх єдності. Та затанцювали флешмоб разом з Татусь Н.Л. та Загладкіною А. С.

Діти 8 — Б створили «фотоколаж єдності». Учні 8 — А розповіли про День Соборності України та роздали пам‘ятні листівки з нагоди свята, які виготовили власноруч!